Буське управління водного господарства

ВОДА , ЇЇ РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Наша багатостраждальна природа волає про допомогу.

Прийшла пора віддавати борги своїм пращурам, прийшла пора задуматись, яку Україну ми залишимо своїм нащадкам.

Течуть джерела в майбуття,

А в них вода – саме життя !

Бо без води не можна жити,

І нею треба дорожити .

Вода – найважливіша складова організму людини, всього живого на землі, необхідний ресурс стабільного розвитку людства, економіки кожної країни, окремої людини. Незважаючи на те, що вода належить до відновлювальних ресурсів і загальна кількість її на Землі залишається стабільною, запаси придатної до споживання води неухильно зменшуються внаслідок зростання масштабів її використання. Вода , наче невсипуща трудівниця, бере участь у всіх сферах нашої господарської діяльності і , що теж дуже важливо, робить наше життя більш легким і приємним. Але і ми , в свою чергу, мусимо невпинно пильнувати, щоб не марнувати і не виснажувати цей життєдайний ресурс .

Вода – це не просто мінеральна сировина, це жива кров, яка створює життя, де його не було. Вода є основою всього живого – і людей, і тварин, і рослин, це багатство кожної держави. Вона бере участь у всіх сферах нашої господарської діяльності і робить наше життя більш легким і приємним. Вода є необхідною умовою існування життя на Землі, це важливий природний ресурс для задоволення життєвих потреб людини.

З якістю питної води пов’язаний стан здоров’я людей, екологічне безпечне харчування, вирішення проблем медичного і соціального характеру. Питна вода може стани однією з головних проблем ХХІ століття.

Як людина, так і вся планета Земля на 70% складається з води. Людське тіло в середньому на 70% складається з води. Ми розпочинаємо наше життя у вигляді плоду, який складається на 99% з води. Коли ми народжуємося, вода складає 90% нашого тіла, а до того часу, коли ми досягаємо дорослого віку, зміст води знижується до 70%. Якщо ми помираємо в глибокій старості, то наше тіло складається з води приблизно на 50%. Отже протягом всього життя ми існуємо головним чином у вигляді води.

Як можуть люди жити щасливим та здоровим життям? Відповідь проста - потрібно очистити воду, яка складає до 70% нашого тіла. Втрата 50% води з тіла, ми вже не можемо підтримувати життя. Завдячуючи воді, яка переноситься кров'ю та внутрішніми речовинами організму, ми існуємо. З фізичної точки зору людина - це вода.

За останні десятиліття вода втратила нашу повагу. Вона вже не предмет людського поклоніння та захисту, вода стала продуктом споживання, який ми грубо зневажаємо та безсоромно забули, хоча дві третини земної поверхні вкриті водою. Вода - це наша культура і наше життя.

Свята вода є серцем багатьох релігій, вона використовується в різних обрядах та церемоніях.

З давніх - давен вода, як і інші природні стихії, була об'єктом поклоніння наших пращурів. Літописи згадують про поклоніння джерелам, струмкам. У містах і селах зберігаються святі криниці з цілющою водою, які й досі користуються великою славою серед людей.

У кожному регіоні світу своє ставлення до води, проте кожний визнає її цінність і місце по-своєму.

Кожен із нас повинен дбайливо ставитись до природи, раціонально використовувати водні ресурси нашої Бузечини. Це не лише покращить екологічну ситуацію, але й створить прекрасний настрій, принесе величезне моральне задоволення, викличе почуття поваги до себе та інших.

В умовах інтенсивного використання водних ресурсів значна роль належить саме малим річкам. В басейнах яких формується основна кількість водних ресурсів, з них складаються головні водні артерії, тому питання про недопущення забруднення та виснаження малих річок і покращення існуючого їх стану мають бути вирішенні на державному та регіональному рівнях. Але і ми , в свою чергу, мусимо невпинно пильнувати , щоб не марнувати і не виснажувати цей життєдайний ресурс.

Охорона і відродження водних ресурсів, поліпшення екологічного стану річок, струмків, джерел, ставків є одним з найголовніших завдань Буського управління водного господарства.

Подорожуючи нашим краєм, на своєму шляху обов’язково натрапити на річку, струмок чи інше водне джерело.В його екологічному стані , як у дзеркалі , відображається наше ставлення до природи, турбота про неї , а через це – і про стан свого здоров’я та благополуччя. Людина все більше використовує води, від чого деградують поверхневі та підземні її запаси.

А річок на нашій території протікає 14 , загальною довжиною 224,3 км, з них : дів середніх - р.Західний Буг та р.Стир, а решта – малі .

Багато хто весь непотріб із господарського двору скидає у водойми, калічить воду , а отже – і себе. Тепер настав той час, коли ми мусимо повернути їм життя, адже вони повинні стати окрасою наших сіл та міст.

Висихання малих річок невідворотно призводить до деградації великих річок, тому проблема їх збереження та оздоровлення є однією з найгостріших для нашого району.

Збільшення інтересу суспільства до питань охорони довкілля обумовлює напрямок і обсяги екологічних установок та поведінки. Широка спільнота починає турбуватись про збереження довкілля, коли воно вже майже зруйноване, коли пересихають річки, ставки, озера, гине риба у водоймах. А коли зовнішні ознаки екологічної проблеми зникають, то відразу ж зникає і активність людей спрямованих на її вирішення. Так , можемо нарікати на чиновників, владу, які відповідають за екологічну ситуацію . Але, насамперед, маємо шукати цензора в собі. Це ж ми, щиросердечні захисники природи, спускаємо гноївку в річки, ставки, будуємо звалища із сміття поблизу них. І допоки не змінимось самі, не заговорить наша свідомість, до тих пір проблема не зрушить з місця.

Екологічна свідомість – це вищий рівень психічного відображення природного, штучного , соціального середовища та свого внутрішнього світу, розуміння місця та ролі людини в світі природи та природних явищ.

Нам часто доводиться бачити різноманітні , так звані пам’ятники – нагадування, знаки або поради: як потрібно себе поводити у навколишньому середовищі. Одним із таких знаків є водоохоронні попереджувальні, значимість яких неможливо не відмітити. Наше управління якраз займається таким питанням . Вони служать для того, щоб привернути увагу мешканців нашого регіону до проблем води, а не для того , щоб перетворювати їх в мішені для „горе” мисливців , а меліоративні куточки облаштовані працівниками нашого управління біля водних об’єктів повинні служити місцем відпочинку для жителів нашого району , а не звалищем побутового сміття .

Для підтримання сприятливого гідрологічного режиму, покращення санітарного стану та їх збереження наше управління щорічно проводить природоохоронні заходи, розчистку малих річок та каналів, очистку ставків, берегоукріплення, благоустрій джерел .

До головних обов’язків громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища належать : берегти природу , охороняти, раціонально використовувати її багаства, діяти з додержанням вимог екологічної безпеки. Ці обов’язки необхідно виховувати в широких верствах населення, починаючи з раннього віку. Природоохоронна діяльність кожного з нас є необхідною умовою для відновлення та збереження для майбутніх поколінь чистих, прозорих рік, озер, криниць, чистого довкілля, здорового життя.

Століттями людство постійно „обкрадало” Землю, і кожне нове покоління залишало її ще більш забрудненою - вся ця багатовікова історія відтворена у воді. Тепер вона починає відповідати нам стихіями та хворобами. Аби зрозуміти основу життя – воду – та відчути послання любові й вдячності, яке воно зберігає з давнини для нас, ми зобов’язані зробити її чистою для майбутніх поколінь. Останнім часом вчені намагаються розкрити таємницю води. Результати досліджень дають підстави замислитись над її загадковими властивостями – очищати й давати життя всьому живому .

Кожен із нас повинен дбайливо ставитись до природи, раціонального використовувати водні ресурси нашого району . Це не лише покращить екологічну ситуацію, але й створить прекрасний настрій, принесе величезне моральне задоволення, викличе почуття поваги до себе та інших. Посади деревце, розчистити джерельце – ось завдання кожної людини .

Проблеми навколишнього середовища і зокрема водних ресурсів повинні турбувати всіх нас. Ми не повинні бути байдужими і не збиткуватися над природою, повинні берегти і примножувати її багатства і пам’ятати пророче слово В.Скуратівського :”Не зміліють джерела України, якщо ми не зміліємо душею”. Це варто пам’ятати !

Хочеться вірити, що надалі наші водні джерела та й усе довкола не буде засмічуватись. Для усіх нас повинно стати правилом – бути господарем не лише на власному подвір’ї, у власній квартирі, а й постійно пам’ятати про навколишній світ, в якому живемо. Не руйнуймо те, що створив Бог, живімо у злагоді з природою, оберігаймо довкілля, і за це нам будуть вдячні і природа , прийдешні покоління.

Буське управління водного господарства